У вантажі плодів шавлії походженням з Молдови виявлено карантинний організм
10.11.2016 14:26
4 листопада 2016 року в Київській області при проведенні фітосанітарного контролю в м/п «Київ-столичний» у вантажі плодів шавлії вагою 3 тонни походженням з Молдови було виявлено карантинний організм - сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.). Цей шкідливий організм обмежено поширений на території України.
Заражений вантаж повернено.
З метою недопущення подібних випадків до країни-експортера –Молдови надіслано нотифікаційне повідомлення про невідповідність вантажу фітосанітарним вимогам України.
Довідково
Сорго алепське або гумай (Sorghum halepense (L.) Pers.) — рослина родини тонконогових (Poaceae), багаторічний коренепаростковий бур'ян, теплолюбний, віддає перевагу пухким, родючим ґрунтам, не витримує засолених, сухих і щільних ґрунтів. Засмічує всі культури, сади, виноградники. Цвіте з першого року життя в липні-серпні. Плодоносить у серпні-жовтні. Одна рослина утворює до 10 000 зернівок. Насіння має глибокий і розтягнутий період спокою, завдяки щільній оболонці зберігають життєздатність до 5 років. При зберіганні насіння в гної, силосі чи у воді, вони втрачають здатність до проростання. Розмножується як насінням, так і корневищами.
Шкодочинність сорго алепського для сільськогосподарського виробництва зумовлена зниженням урожайності культур і засміченням врожаю. Головну шкоду сорго алепське завдає своєю могутньою кореневою системою, яка дуже ускладнює якісний обробіток ґрунту. При значній забур’яненості, очистити поля від кореневищ практично неможливо. Сорго алепське, завдяки масивній кореневій системі та добре розвинутій надземній частині, витісняє культурні рослини. Має стійкість до хвороб і шкідників. Рослина отруйна, молоді пагони містять отруйні ціанисті сполуки, які можуть викликати отруєння і навіть падіж худоби.
Головний спосіб місцевого поширення бур’яну - розростання кореневищ. На далекі відстані та між країнами сорго алепське розповсюджується з насіннєвим матеріалом, продовольчим і фуражним зерном та транспортними засобами. Насіння бур’яну може бути виявлене в насіннєвому матеріалі зернових і зернобобових культур, люцерни, овочевих культур, а також у сіні, соломі.
Фітосанітарні заходи
Для попередження завезення S. halepense необхідно проводити ретельне інспектування об’єктів регулювання (вантажів, матеріалів, транспортних засобів). Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур'яну. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції, визначаються в кожному випадку окремо. Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідне систематичне проведення обстежень земельних угідь:
узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км).
При проведенні обстежень варто мати на увазі, що сходи й молоді рослини сорго алепського схожі на сходи сорго суданського. Відрізняються ці рослини за типом кореневої системи: у сорго суданського – вона мичкувата, у гумаю - кореневищна.
У зоні натуралізації (широкого розповсюдження) сорго алепського необхідно організувати роботу по боротьбі з бур’яном, щоб засміченість земель була знижена до мінімуму. Заходи боротьби повинні включати знищення як насіння, так і кореневищ. Глибока зяблева оранка в результаті якої кореневища вивертаються на поверхню ґрунту й засихають (в теплий період року) або вимерзають (зимою) - один із найефективніших методів знищення бур’яну. За температури 30-35°С впродовж 7 днів кореневища повністю втрачають життєздатність. Одночасно із цим використовується розрізування, лущення та глибоке заорювання кореневищ, а також пригнічення бур’яну посівами висококонкурентних культур: озимої пшениці, озимої вики, люцерни. Досить успішним є застосування гербіцидів.