Випадки захворювання черевним тифом серед населення Львівської області не реєструвалися
17.09.2016 19:25
Випадки захворювання черевним тифом серед населення Львівської області не реєструвалися
Випадки захворювання черевним тифом серед населення Львівської області не реєструвалися. Звернень та госпіталізації осіб із підозрою на захворювання черевним тифом не було.
Епідситуація на території Львівської області благополучна.
Довідково
Черевний тиф викликається бактерією Salmonella typhi. Черевнотифозними паличка здатна зберігати життєздатність у навколишньому середовищі до декількох місяців, деякі харчові продукти є сприятливим середовищем для її розмноження (молоко, сир, м’ясо, фарш). Мікроорганізми легко переносять заморожування, кип’ятіння та хімічні дезінфектанти діють на них згубно.
Резервуаром і джерелом черевного тифу є хвора людина і носій інфекції. У разі формування хронічного носійства людина може виділяти збудника протягом усього життя, представляючи найбільшу епідеміологічну небезпеку для оточуючих. Особливо небезпечними є бактеріоносії ‚ які працюють на підприємствах громадського харчування, харчової промисловості, у лікувальних та дитячих установах.
Виділення збудника відбувається з сечею і калом. Шлях зараження – водний, харчовий та контактно-побутовий. Інфікування відбувається при вживанні води із забруднених фекаліями джерел, харчових продуктів, недостатньо оброблених термічно. У поширенні черевного тифу беруть участь мухи, які переносять на лапках мікрочастинки фекалій. Пік захворюваності відзначається в літньо-осінній період.
Загальна профілактика черевного тифу полягає в дотримання санітарно-гігієнічних нормативів щодо забору води для використання в побуті і зрошення сільськогосподарських угідь, контролі над санітарним режимом підприємств харчової промисловості та громадського харчування, над умовами транспортування і зберігання харчових продуктів. Індивідуальна профілактика передбачає дотримання особистої гігієни та гігієни харчування, ретельне Миття вживаються в сирому вигляді фруктів і овочів, достатня термічна обробка м’ясних продуктів, пастеризації молока.
З метою специфічної профілактики (за епідеміологічними показниками у віці після 7 років) використовуються вакцини.