Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 9 вересня 2016 року

09.09.2016 10:37

На кукурудзі та соняшнику гусінь І покоління стеблового (кукурудзяного) метелика мігрує у нижню частину стебла, заляльковується. У Степу та Лісостепу триває слабкий літ, яйцекладка та відродження гусениць ІІ покоління. В середньому пошкоджено 2-16, макс. 25% (Сумська обл.) рослин та 2-10, макс. 15% (Херсонська обл.) качанів. Подекуди пізні гібриди кукурудзи заселяє павутинний кліщ. Скрізь гусеницями бавовникової совки пошкоджено 1-12, макс. 28% у Кіровоградській області качанів кукурудзи. На полях кукурудзи пухирчастою та летучою сажками, іржею уражено 1-8, гельмінтоспоріозом 6-44% рослин, але господарського значення вони вже не матимуть. В усіх областях на 1-5% качанів, які пошкоджені гусеницями листогризучих совок, відмічають розвиток фузаріозу, бактеріоз. Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб.

У південних, східних та центральних областях продовжується вихід хлібної жужелиці з літньої діапаузи, жуки відкладають яйця, за чисельності  0,2-1 екз. на кв.м живляться сходами падалиці. У Степу за умов утримання посушливої погоди, очікується зменшення плодючості жужелиці. У разі сівби озимих зернових культур, по стерньовим попередникам, збереження сходів від жужелиці, гусениць підгризаючих совок, личинок ґрунтоживучих шкідників, які можуть спричинити зрідження рослин, досягається передпосівною обробкою насіння дозволеними препаратами.

Повсюди на падалиці пшениці й ячменю відмічається літ злакових мух (3-10 екз. на 100 п.с.), розвиток злакових попелиць, цикадок. Скрізь на падалиці виявляють борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, подекуди буру листкову іржу, які є джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2017 року.

Сходи озимого ріпаку на 10-48% обстежених площ заселені хрестоцвітими блішками, які пошкодили 1-8% рослин. У Вінницькій, Одеській областях гусениці підгризаючих совок осередково пошкодили 1% сходів культури. Подекуди відмічається літ ріпакового пильщика, яйцекладка та відродження гусениць совки-гама, біланів. Чисельність фітофагів контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами на основі діючих речовин циперметрин, дельтаметрін, тіаклоприд, хлорпірифос, фенітротіон. Подекуди у лісостепових областях проявилась чорна ніжка.

В посівах сої триває розвиток павутинного кліща, попелиць, клопів, акацієвої вогнівки, якими заселено та пошкоджено 4-38, макс. 60% рослин та 2-8% бобів. Аскохітозом, церкоспорозом, пероноспорозом, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом охоплено 3-18% рослин, 2-35% (пероноспороз, септоріоз, бактеріоз) бобів. Подекуди відмічають розвиток бактеріального опіку, жовтої мозаїки, іржі.

У степових і лісостепових областях на соняшнику шкодять соняшникові вогнівка, вусач та шипоноска, завершує розвиток гусениць лучного метелика. Скрізь відмічається шкідливість попелиць, клопів. З хвороб на 3-50% рослин розвивається сіра гниль, іржа, фомоз, пероноспороз, септоріоз, альтернаріоз, осередково фомопсис та чорна плямистість. За високої вологості насіння 25-30% рекомендовано провести десикацію дозволеними препаратами.

Скрізь рослини цукрових буряків уражені церкоспорозом, фомозом, пероноспорозом, рамуляріозом, альтернаріозом, осередково бактеріальною плямистістю та жовтяницею. Подекуди в лісостепових областях на 1-6% коренеплодів виявлено дуплистість, хвостову гниль, паршу звичайну та пояскову.

Повсюди на 3-24% капусти пізніх строків дозрівання виявляють капустяних попелиць, блішок, гусениць совок, біланів, молі. Судинним і слизовим бактеріозами, фомозом уражено 4-14% рослини капусти.

У садах 5-12, макс. 22% плодів пошкоджено гусеницями яблуневої плодожерки. Повсюди виявляють паршу листя та плодів, продовжується розвиток плодової гнилі.

У Степу триває літ лучного метелика третього покоління, інтенсивністю 1-2, макс. 10 (Донецька обл.) екз. на 10 кроків. На багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи доживлюються гусениці фітофага другого покоління. Триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок на просапних та овочевих культурах, живлення гусениць на 4-20% сої, соняшника, томатів, багаторічних трав та інших.

Повсюди на падалиці зернових, багаторічних травах спостерігається заселення мишоподібними гризунами в чисельності 0,5-4 жилих колоній на гектар. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.