Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 23 серпня 2017 року

23.08.2017 16:41

Насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене збудниками хвороб, зокрема фузаріозу, септоріозу, бактеріозу, альтернаріозу, іншими. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи.

У південних областях відмічено вихід хлібної жужелиці з літньої діапаузи, жуки відкладають яйця, відроджуються личинки, які живляться падалицею. У Вінницькій та Київській областях на ранніх посівах озимого ріпаку 2-8% сходів культури заселено та пошкоджено хрестоцвітими блішками.

На 30-75, макс. 100% обстежених площ кукурудзи 2-9, осередково в господарствах Сумської та Хмельницької областей 15, східних районах Київської до 21% рослин та 1-15% качанів пошкоджено стебловим (кукурудзяним) метеликом. Повсюди триває літ метеликів другого покоління бавовникової совки, гусениці якої чисельністю 1-3 екз. на кожну пошкодили 1-15, макс. 35% рослин (Миколаївська обл.) та 1-10% качанів. На посівах пізніших строків достигання триває розвиток та живлення злакових попелиць, подекуди хлібних блішок, павутинного кліща. У Закарпатській області триває літ імаго західного кукурудзяного жука.

Повсюди у посівах кукурудзи гельмінтоспоріозом охоплено 2-12% рослин. За помірних температур та короткочасних опадів відмічається збільшення розповсюдженості пухирчастої сажки, якою уражено 1-4, макс. 7% качанів (Кіровоградська обл.). Летючою сажкою охоплено 0,5-5% рослин. Осередково в Закарпатській області 5-10% рослин культури уражено іржею. У Полтавській області на качанах пошкоджених листогризучими совками і стебловим метеликом відмічають початок розвитку фузаріозу.

У посівах сої триває розвиток та живлення павутинного кліща, яким заселено 2-17, макс. 25% у Кіровоградській, Київській, Чернівецькій, осередково 30% у Херсонській та 50% рослин у Сумській областях. Тютюновим трипсом, попелицями заселено 3-15% рослин, гусеницями листогризучих совок та акацієвої вогнівки пошкоджено 2-5% рослин культури. Аскохітозом, септоріозом, пероноспорозом, церкоспорозом, іржею, бактеріальним опіком, осередково фузаріозом, жовтою та зморшкуватою мозаїкою охоплено 2-10, макс. 18% (септоріоз, Волинська обл.) рослин.

У посівах соняшнику розвиваються та шкодять попелиці (8-15, макс. 35% рослин), трипси та павутинні кліщі (8-10% рослин), у південних областях соняшникові вогнівка (2-16% рослин), шипоноска (12%), гусениці листогризучих совок (2-10, осередково 35% рослин у господарствах Кіровоградської обл.) та лучного метелика (1-9% рослин, Донецька, Кіровоградська обл.). Фомозом, аскохітозом, септоріозом, борошнистою росою, пероноспорозом, фузаріозним в’яненням уражено 5-29, макс. 67% рослин (фомоз, Кіровоградська обл.). Білою та сірою гнилями  охоплено 1-7, іржею 2-9, осередково до 60% рослин (Миколаївська обл.).

На початку побуріння кошиків за високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% рекомендовано проводити десикацію дозволеними до використання препаратами.

На 1-6, подекуди 14% рослинах цукрового буряку розвиваються та шкодять бурякова листкова попелиця, осередково щитоноски, клопи, гусениці листогризучих та підгризаючих совок. Церкоспорозом, фомозом, борошнистою росою, рамуляріозом, вірусними хворобами уражено 1-10% рослин. У Хмельницькій області звичайною паршею уражено 4-12 % коренеплодів, поясковою паршою - 3-6%, сухою гниллю до 4 %. Осередково у господарствах Волинської області на 2-15% рослин проявились ознаки азотного, борного, калійного та фосфорного голодування.

3-7, макс. 17% (Закарпатська, Херсонська обл.) капусти пізніх строків дозрівання потерпає від капустяних попелиці, блішок, гусениць совок, біланів, молі, 1-6% рослини хворіють на судинний і слизистий бактеріози. За різких добових перепадів температур і підвищення вологості повітря на томатах інтенсивного розвитку набули альтернаріоз, фітофтороз, верхівкова гниль плодів. Подекуди в західних областях хвороби набули епіфітотійного розвитку.

У посівах люцерни, соняшнику та неугіддях триває літ лучного метелика (1-4 екз. на 10 кроків), подекуди в Донецькій,Одеській, Херсонській областях розвиток гусениць другого покоління. В ареалі розвитку саранових у неугіддях, на багаторічних травах, в заплавах річок триває масове окрилення комах, парування та відкладання самицями яєць у ворочки.

У більшості областей продовжується заселення площ з-під зернових, багаторічних трав, неугідь, просапних та овочевих культур мишоподібними гризунами, де їх чисельність становить 0,5-3 колоній на гектарі. У пошуках зеленого соковитого корму відмічена міграція гризунів на падалицю озимих зернових та ріпаку. Першочерговими заходами в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів є профілактичні заходи: знищення бур’янів, зменшення втрат урожаю при збиранні, своєчасна зяблева оранка, що позбавить гризунів кормової бази та надійного сховища, контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників у місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.