Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 14 квітня 2017 року
14.04.2017 13:30
Агрокліматичні умови звітного періоду значною мірою скоригували перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах країни. Зокрема, підвищена температура повітря на початку квітня, прискорили вихід шкідливих організмів із місць зимівлі та заселення ними посівів, де вони харчуються та розвиваються. На початку четвертої п’ятиденки квітня випадання дощів та підвищена вологість повітря за позитивних температур сприяли розвитку та поширенню хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку, але негативно вплинули на шкідливість фітофагів.
Повсюди в посівах озимих та сходах ярих зернових колосових культур розвиваються хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки, які за допорогової чисельності пошкодили 2-11, макс. 18% рослин у слабкому ступені. Личинки хлібної жужелиці, переважно старшого віку, в допороговій чисельності дохарчовуються в посівах озимих зернових, розміщених після стерньових попередників. Захисні заходи проти вищевказаних фітофагів рекомендується проводити шляхом обприскування крайових смуг або всуціль посівів за перевищення ЕПШ (личинок жужелиці 3-4 і більше, хлібних блішок 30-50, жуків п’явиць 10-30 на кв.м, злакових мух 40-50 екз. на 100 п.с.) рекомендованими інсектицидами.
У степових, подекуди лісостепових областях продовжується підняття клопа шкідливої черепашки на підстилку в місцях зимівлі. У Херсонській області 10-30% клопа шкідливої черепашки перелетіло з місць зимівлі у посіви озимих культур, а 90-70% шкідника ще знаходиться у поверхневому шарі листової підстилки. Дощі, які пройшли на початку тижня та зниження температури повітря затримало переліт клопа на посіви озимини.
При проведенні фітосанітарного моніторингу, на заселення клопами посівів зернових колосових культур, слід враховувати, що за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослини, щілинах під грудочками ґрунту. Масовий переліт у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).
Повсюди на 3-50% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею уражено 1-12, осередково 18-34% (септоріоз) рослин у господарствах Київської, Миколаївської та Черкаської областей. У посівах озимого жита та ячменю (Львівська обл.) до 6% рослин уражено ринхоспоріозом. Високопродуктивні посіви під час виходу рослин у трубку оздоровлюють фунгіцидами відповідного спектру дії.
У степових та лісостепових областях сходи гороху заселяють та пошкоджують бульбочковий довгоносик, осередково піщаний мідяк, піденний сірий довгоносик. Багаторічним травам повсюди завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, насіннєїди, клопи сліпняки, та піщаний мідляк. Із хвороб виявлено розвиток бурої плямистості на люцерні.
Посіви озимого ріпаку заселяють, переважно з країв полів, капустяний стебловий та великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, ріпакові листкоїд та квіткоїд, якими пошкоджено 2-9, осередково 20% рослин (Київська, Черкаська обл.) у слабкому ступені. На 6-13% обстежених площ культури переноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів уражено 2-12% рослин (Львівська, Черкаська обл.).
У господарствах, за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів – 1-2 жуки на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування дозволеними до використання препаратами.
В садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд), які скрізь пошкодили 1-18% бруньок. Триває відродження сисних шкідників (кліщі, яблунева зелена попелиця, медяниця), якими заселено 2-10% бруньок на 20-60% дерев. У Черкаській області оленкою волохатою заселено 10% дерев на 15% площ із середньою чисельністю 1 імаго на дерево, осередково в Смілянському районі на абрикосі нараховувалось близько 18 екз. на дерево та 3 екз. на кв.м на рослинах суниці. Захищають плодові насадження у фазах набрякання – розпускання бруньок інсектицидами з додаванням препаратів проти хвороб.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.