На Кіровоградщині збільшується кількість водогонів, які не відповідають вимогам санітарного законодавства
24.02.2017 14:19
Про це на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій повідомила начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області О.М. Черненко.
Причому ситуація погіршується різко: минулого року показник таких водогонів складав 18,2%, у той час як у 2014 році було лише 1,9%. Це відбувається за рахунок невизначеності та необлаштованості зон санітарної охорони навколо джерел водопостачання, незадовільного стану водонапірних башт та споруд на водозаборах, зношеності обладнання та мереж через відсутність капітальних та поточних ремонтів, відсутність лабораторного контролю води тощо. Таке становище систем водогонів призводить до погіршення якості та безпечності води, яка подається споживачам.
Найбільша кількість водогонів, що не відповідають санітарним нормам, у Гайворонському (100%), Кіровоградському (73%), Бобринецькому (63,3%) районах.
На кінець 2016 року лабораторний контроль води, що подається населенню, проводився на 158 водогонах, це 54,4% (у 2015р. - 63%, 2014р. – 65,4%, 2013р. – 79,8%).
Проблемним залишається питання проведення виробничого лабораторного контролю на водогонах області, у повному обсязі та систематично, відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Такий контроль питної води організований лише на міжрайонному водогоні ОКВП «Дніпро-Кіровоград», який має власні лабораторії.
Не на користь якості та безпечності питної води і ситуація з паспортизацією громадських колодязів (свердловин) та визначенням їх балансоутримувачів. В області паспортизовано 53% колодязів і свердловин (у 2015р. - 54%, 2014р. – 66%, 2013р. – 59,3%). Низький показник паспортизації в Маловисківському районі – 53%, Новомиргородському – 43%, Кіровоградському – 36%, Світловодському – 28%, Устинівському – 9%, Благовіщенському – 8,4%.
Заходи з дезінфекції водогонів, криниць і свердловин громадського користування також проводяться не систематично і не скрізь.
Це в свою чергу свідчить про те, що органи місцевої влади та місцевого самоврядування, керівники комунальних підприємств та закладів не приділяють належної уваги забезпеченню населення доброякісною, безпечною питною водою, що є порушенням ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 7 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Показовим є ще один момент, на який звернула увагу доповідач. Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області отримало інформації на свій запит у січні ц.р. щодо передбачених коштів у бюджетах міських і районних рад на проведення заходів із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (а саме: на проведення лабораторних досліджень питної води у навчальних, оздоровчих закладах, на комунальних водогонах та в громадських криницях, на утримання, очищення джерел водопостачання, їх дезінфекцію). Такі кошти закладені в бюджетах лише чотирьох районів області - Кіровоградського, Новомиргородського, Олександрійського, Знам’янського та двох міст - Кропивницького і Олександрії.
Держпродспоживслужба області продовжує роботу з керівниками решти міст, районів, селищ, сіл щодо вирішення питання поліпшення якості водопостачання населення.